Заказать обратный звонок

Юристы Primus Partners оспорили процедуру выселения государственным исполнителем

Тип статьи:
Авторская

Случилось так, что человека выселили из дома по решению суда без его присутствия. Казалось бы, безысходная ситуация. Но не стоит отчаиваться. Как показывает практика, действия государственных исполнителей не всегда законны. Обычно, они совершают много ошибок, которые при правильном подходе, можно использовать против них, в интересах наших Клиентов.

В данной ситуации мы смогли признать действия государственного исполнителя незаконными и отменить его решения.

Ознакомившись с материалами исполнительного производства, мы увидели, что исполнитель допустил ряд юридических помарок, что привело к незаконному выселению человека.

Судья удовлетворил жалобу наших юристов по следующим основаниям:

  • Государственный исполнитель не уведомил надлежащим образом нашего Клиента о дате и времени выселения. В случае неисполнения должником решения о его выселении самостоятельно государственный исполнитель выполняет его принудительно. Государственный исполнитель назначает день и время принудительного выселения, о чем письменно информирует должника. Должник считается уведомленным о его принудительном выселении, если сообщение отправлено ему по адресу, по которому должно осуществляться выселения, или другому адресу, достоверно установленному государственным исполнителем. Принудительное выселение осуществляется в присутствии понятых с участием сотрудников полиции. О выполнении решения о выселении должника государственный исполнитель составляет акт, который подписывается лицами, принимавшими участие в исполнении решения о принудительном выселении (ч.ч. 1-2, 4, 8 ст. 66 Закона Украины «Об исполнительном производстве»). Вся корреспонденция, что была отправлена государственным исполнителем, отправлялась на адрес Клиента, но без указания квартиры. Судья принял нашу позицию в этой части и признал, что государственный исполнитель нарушил порядок уведомления должника в исполнительном производстве.
  • Государственный исполнитель нарушил порядок привлечения понятых и процедуру фиксации исполнительных действий. Ч. 1 ст. 14 Закона Украины «Об исполнительном производстве» № 1404-VIII от 02.06.2016 года содержит перечень лиц, которые являются участниками исполнительного производства. Так, участниками исполнительного производства является исполнитель, стороны, представители сторон, прокурор, эксперт, специалист, переводчик, субъект оценочной деятельности — субъект хозяйствования, лица, права интеллектуальной собственности которых нарушены, — по исполнительным документам о конфискации и уничтожения имущества на основании статей 176, 177 и 229 Уголовного кодекса Украины, статьи 51-2 кодекса Украины об административных правонарушениях. В ч. 1 ст. 15 Закона указано, что сторонами исполнительного производства являются взыскатель и должник. Согласно ч. 3 ст. 22 Закона Украины «Об исполнительном производстве» № 1404-VIII от 02.06.2016 года, понятыми могут быть любые дееспособные лица, не имеющие личной заинтересованности в совершении исполнительных действий и не связанные между собой или с участниками исполнительного производства родственными связями, а также подчиненные участников исполнительного производства. Количество понятых при совершении исполнительных действий не может быть меньше двух. Судом было достоверно установлено, что один понятой являлся родственником представителя взыскателя, а другой просто подписал акт государственного исполнителя и покинул место совершения исполнительных действий. При таких обстоятельствах принудительное выселение было проведено незаконно.

Вывод: всегда обращайте внимание на детали. Именно такой подход позволил нам отстоять нашу позицию в суде и признать действия государственного исполнителя, касающиеся принудительного выселения, незаконными.

Если Вам нужна юридическая помощь, юридическая консультация в Житомире или Киеве, и нужен юрист в исполнительном производстве, обращайтесь к нам.

Опытные юристы в Житомире и Киеве помогут решить Вашу проблему.


Полный текст определения суда:


У Х В А Л А

27 грудня 2016 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Кушнір М.С., розглянув скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області, заінтересована особа ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

Направленою і уточненою (а.с.26-28) у ході розгляду справи скаргою представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 просив суд:

1) визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Житомирського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області ОСОБА_4 (надалі за текстом державний виконавець) щодо невиконання обовязків по повідомленню боржника ОСОБА_1 (надалі за текстом боржник) про проведення виконавчих дій у ході виконавчого провадження № 50888332;

2) визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів, направлених на повідомлення боржника у передбачений законом спосіб про день та час примусового виселення у виконавчому провадженні № 50888332;

3) визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо незалучення працівників поліції до примусового виселення боржника у виконавчому провадженні № 50888332;

4) визнати акт державного виконавця від 4 листопада 2016 року про виселення боржника незаконним та таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень та скасувати такий акт;

5) визнати дії, бездіяльність та рішення державного виконавця від 4 листопада 2016 року щодо примусового виселення боржника з садового будинку № 241, що розташований на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Соколовського масиву товариства «Труд» у виконавчому провадженні № 50888332;

6) визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця від 9 листопада 2016 року стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 50888332;

7) визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця від 9 листопада 2016 року про закінчення виконавчого провадження № 50888332.

В обґрунтування даної скарги її автором повідомлено, що боржник не мала змоги виконати рішення суду про її виселення, у звязку з відсутністю іншого житла, куди вона могла б переїхати. В подальшому, а саме з травня 2016 року по 15 листопада 2016 року про будь-які виконавчі дії державного виконавця остання повідомлена належним чином не була, адже жодної кореспонденції з цього приводу не отримувала, що, на думку скаржника, мало б бути підставою для непроведення виконавчих дій.

Також, акт державного виконавця, продовжує автор скарги, яким боржника виселено з будинку, не відповідає вимогам чинного законодавства, адже до участі у проведенні такої виконавчої дії було залучено осіб, які є зацікавленими у її позитивному завершенні. Крім цього, до участі у примусовому виселенні боржника було залучено лише одного працівника поліції, а не мінімум двох, як того вимагає закон.

У судовому засіданні представники скаржника зазначені вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити з вищевказаних підстав.

Стягувач та його представник заперечували щодо задоволення скарги та просили відмовити у її задоволенні, адже: 1) державний виконавець надсилав кореспонденцію за адресою боржника, що вказана у виконавчому листі; 2) законом не передбачено залучення до участі у проведенні примусового виселення саме більше одного працівника поліції; 3) поняті, що були залучені до проведення виконавчих дій жодної заінтересованості у їх наслідках не мали.

Державний виконавець спрямував до суду клопотання про перенесення судового засідання у даній справі, у звязку із зайнятістю на роботі. У задоволенні такого клопотання судом було відмовлено з огляду на стислий і визначений процесуальним законом строк розгляду справ даної категорії та беручи до уваги той факт, що державний виконавець був завчасно повідомлений про день та час слухання справи і дата проведення судового засідання була погодження з ним. Спрямованими до суду письмовими запереченнями (а.с.41-43) державний виконавець у задоволенні скарги просив відмовити, оскільки на його думку усі норми закону під час виконання рішення суду ним було дотримано, а оскаржувані дії були вчинені в межах його повноважень.

Заслухав пояснення учасників судового розгляду, свідків та дослідив матеріали справи, судом встановлені наступні її фактичні обставини.

На підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області 21 грудня 2015 року, що набрало законної сили 21 березня 2016 року, видано виконавчий лист № 278/2307/15-ц про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_5 з житлового будинку № 241 Соколовського масиву, товариство «Труд» на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області без надання іншого житлового приміщення (а.с.44).

9 квітня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом (а.с.18, 46). Того ж дня зазначена постанова була відправлена боржнику (а.с.45, 47) і була отримана останньою 29 квітня 2014 року (а.с.48).

4 травня 2016 року представник боржника звернувся до Житомирського РВ ДВС ГТУЮ в Житомирській області із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 50888332 від 19 квітня 2016 року (а.с.49). У даній заяві її автором було зазначено адресу місця проживання боржника АДРЕСА_1.

12 травня 2016 року із заявою про вжиття примусових заходів щодо виконання рішення суду про виселення боржника до вказаного відділу ДВС звернувся стягувач ОСОБА_2 (а.с.50).

1 червня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ, а саме двох працівників поліції Житомирського РВП ГУНП у Житомирській області, до проведення виконавчих дій з примусового виселення за вищевказаним виконавчим листом 8 червня 2016 року (а.с.52). Вимогою державного виконавця від 2 червня 2016 року (а.с.51), останній вимагав бути присутнім боржникам, стягувачу та представнику Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області 8 червня 2016 року за адресою: Іванівська сільська рада Житомирського району Житомирська область, Соколовський масив «Труд», садовий будинок № 241, для проведення виконавчих дій з примусового виселення. Адреса місця проживання боржника ОСОБА_1 згідно даної вимоги м. Житомир, вул. Клосовського, 10.

Того ж дня, актом державного виконавця встановлено, що виконати виконавчі дії з виселення не представилося можливим, у звязку з відсутністю боржників та стягувача за місцем їх проведення (а.с.53).

Вимогою від 31 жовтня 2016 року державний виконавець вимагав аналогічних дій від боржників, стягувача та представника селищної ради тим, що були задекларовані у вимозі від 2 червня 2016 року, однак 4 листопада 2016 року (а.с.16, 54). Дана вимога була направлена боржнику ОСОБА_1 2 листопада 2016 року за адресою: м. Житомир, вул. Клосовського, 10 (а.с.55). Зазначеним діям державного виконавця передувало винесення ним 31 жовтня 2016 року постанови про залучення двох працівників поліції до проведення виконавчих дій з виселення 4 листопада 2016 року у виконавчому провадженні № 50888509 (а.с.17, 56).

Актом державного виконавця від 4 листопада 2016 року (а.с.19, 57-58), зокрема, боржника ОСОБА_1 виселено із згадуваного вище садового будинку. Вказана виконавча дія була вчинена за участі стягувача, понятих ОСОБА_6, ОСОБА_7, державного виконавця Погорєлова А.В. та працівника Житомирського РВП ГУНВ в Житомирській області ОСОБА_8 ОСОБА_7, згідно відомостей, викладених ОСОБА_9 у автобіографії (а.с.79-80) та з наданих у судовому засіданні пояснень, є батьком останнього.

4 листопада 2016 року боржник звернулась до зазначеного відділення поліції із заявою про вчинення злочину, а саме про те, що в період часу з 12 години 30 хвилин по 19 годину 30 хвилин невідома особа, шляхом пошкодження вхідних дверей до будинку, що розташований за адресою: Соколовський дачний масив, СТ «Труд», 241 Житомирського району Житомирської області, незаконно проникла всередину, звідки таємно викрала ноутбук та 1 000 доларів США (а.с.11).

9 листопада 2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 278/2307/15-ц, у звязку з виконанням рішення суду у повному обсязі (а.с.21, 59). Також, 9 листопада 2016 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (а.с.20).

10 листопада 2016 року представник боржника звернувся до Житомирського РВ ДВС ГТУЮ в Житомирській області із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 50888332 від 19 квітня 2016 року (а.с.12).

Свідки, допитані судом, дали наступні показання. ОСОБА_8 повідомив суду, що як працівник поліції був запрошений на проведення виселення. В ході виконання такої дій до кінця був присутнім лише один понятий, інший підписав акт і пішов. ОСОБА_6 зазначив суду, що був запрошений працівниками виконавчої служби під час виселення. Був присутнім деякий час, а потім підписавши акт пішов. В акті було описано та зазначено три речі.

Спірні у справі правовідносини, регулюються наступними положеннями актів цивільного законодавства.

Слід зазначити, що суд застосовує у даному випадку положення Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 року, адже оскаржувані дії, бездіяльність та акти державного виконавця мали місце після набрання чинності саме даним актом цивільного законодавства (5 жовтня 2016 року).

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: верховенства права; справедливості, неупередженості та обєктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (п.п. 1, 5-6, 9 ч. 1 ст. 2 Закону).

Згідно ст. 14 Закону учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, субєкт оціночної діяльності — субєкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, — за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавець зобовязаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону).

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 22 Закону виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обовязковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, повязаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна. Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не повязані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними звязками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі — документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються курєром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження (ч. 1 ст. 28 Закону).

У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції. Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення (ч.ч. 1-2, 4, 8 ст. 66 Закону).

Дослідив надані суду докази та норми закону, якими вони врегульовані, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви виходячи з наступного.

Суд вважає, що державний виконавець не належним чином здійснював виклик боржника взагалі та в тому числі на проведення виконавчої дії по її виселенню. Так, направлення поштової кореспонденції із зазначенням лише багатоквартирного будинку, без зазначення номера квартири не є належним повідомленням боржника. Наявність в матеріалах виконавчого провадження заяви від боржника з точною адресою її проживання тільки підтверджують зазначені висновки суду.

Не може не звернути на себе увагу і та обставина, що матеріали надані державним виконавцем не свідчать про вчинення ним дій по встановленню місця реєстрації боржника.

Наслідком таких дій стала необізнаність боржника про проведення дій та обмеження прав останньої, чого, суд вважає, можливо було уникнути.

Проведення виселення та фіксація даної дії були проведені незаконно. Так, проведення такої дії не було здійснено в присутності понятих. Присутність одного понятого на початку дії, а родинні звязки іншого понятого із представником стягувача, суд вважає, не є виконанням вимог закону.

За таких обставин, суд вважає, що хід проведення такої дії, протокол та самі наслідки, вважаючи наведені порушення, законними вважатись не можуть і мають бути скасованими.

Подальші дії державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та закінчення виконавчих дій при визнанні основної виконавчої дії щодо виселення незаконною, суд вважає, мають бути скасованими та проведеними знову з урахуванням висновків здійснених судом у даному рішенні.

Інші наведені у скарзі обставини, на переконання суду, є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Враховуючи, що скарга підлягає до часткового задоволення, з державного виконавця на користь боржника мають бути стягнуті судові витрати за розгляд даної скарги на підставі положень ст. 388 ЦПК України. Такі витрати становлять 275,60 гривень за оплату судового збору щодо забезпечення доказів у даній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 387 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Бєльського О.С. щодо невжиття заходів направлених на повідомлення боржника ОСОБА_1 про день і час примусового виселення від 4 листопада 2016 року.

Визнати акт державного виконавця від 4 листопада 2016 року про виселення боржника ОСОБА_1, складений старшим державним виконавцем Бєльським О.С. — незаконним та скасувати його.

Визнати дії старшого державного виконавця Бєльського О.С. щодо примусового виселення боржника ОСОБА_1 з садового будинку № 241 Соколовського масиву садового кооперативу «ТРУД» на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області — незаконним.

Визнати незаконними та скасувати постанови старшого державного виконавця Бєльського О.С.: щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про закінчення виконавчого провадження.

Стягнути з старшого державного виконавця Бєльського О.С. на користь боржника судові витрати пов'язані і розглядом даної скарги в розмірі 275,60 гривень.

Ухвала вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Є.О. Грубіян

Ссылка на определение: reyestr.court.gov.ua/Review/63810505

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!

Как мы работаем?

Связь с нами

Свяжитесь с нами любым удобным для Вас способом

Консультация и анализ документов

Проводим анализ документов и консультируем

Выявляем обьем работы

Заключение договора

Заключаем договор об оказании юридической помощи

Предоплата 50%

Оплата половины гонорара

Выполняем работу

Показываем оговорённый результат

Полный расчёт

Оплата оставшейся части гонорара

Записаться на консультацию

Вы можете оставить заявку на консультацию, и мы свяжемся с Вами в удобное время.

Первичная консультация бесплатна. Не медлите – действуйте!